Литовські приказки та прислів`я

У коня вівса не купиш.

Хто вміє любити Батьківщину, той уміє ненавидіти  ворога.

Добре птахові восени відлітати, як навесні є куди повернутися.

Навіть бджілка свою хатину оберігає.

Боягуз шелесту листка перелякається, сміливий і  вовка не боїться.

Із сонцем вставатимеш — голоду не знатимеш.

Не тоді хату замітай, коли гості уже біля воріт.

Відром Німан не вичерпаєш.

Жінку вибирати — не бублики купувати.

Борідка, як у святого Йонаса, а зуби, мов у сатани.

Багатому і чорт у кашу масла додає.

Як ходив у постолах, дурним був, як у чоботи взувся,  розумним став.

Гарний одяг погану людину кращою не зробить.

Шануй старих, бо й сам постарієш.

Себе в ніс не поцілуєш, язиком вуха не дістанеш.

Сліпий дивиться, як кривий танцює.

Через свою тінь іще ніхто не перескочив.

На всі квітки бджілка сідає, та не з усіх мед бере.

Хто високо носа задирає, об одвірок гулі набиває.

Миколас наказав Йонасові, Йонас Пятрасові, Пятрас  собаці, той хвостом махнув, і на цьому кінець.

Прийде багатство — знайдуться і рід, і приятелі.

Кому в жнива у затінку холодно, тому взимку і на  печі голодно.