Приказки та прислів`я про працю

Афоризми відомих людей про працю
03.07.2018
Приказки та прислів`я з антонімами
03.07.2018

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Без праці нема життя собаці.

Всяк роби на себе.

Зароблена копійка — краще краденого карбованця.

Купець — торгом, піп горлом, а мужик горбом.

Хто не оре, той і огріхів не робить.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Баба з воза, на колеса легше.

Бджола мала, а й та працює.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Без діла сидіти, то можна одубіти.

Без діла слабіє сила.

Без охоти нема роботи.

Без роботи день роком стає.

Без снасті тільки блохи ловить.

Без сокири не тесляр, без голки не кравець.

Без труда не виловиш і рибки з пруда.

Без труда нема плода.

Без трудів не їстимеш пирогів.

Без уговору працювати,— що на пустім полі хліб збирати.

Білі руки чужі труди люблять.

Білоручки — дармоїди та недоучки.

Будеш трудиться, будеш кормиться.

В ліс не поїдемо, то й на печі змерзнемо.

В умілого й долото рибу ловить.

Важко ждать, як нічого не видать.

Великий день до вечора, коли робити нічого.

Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

Від трудів праведних не наживеш палат каменних.

Від тяжкої праці скоріше будеш горбатий, чим багатий.

Вік живи, вік учись і вік трудись.

Вміння і труд все перетруть.

Вовка ноги годують.

Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

Всяке діло починай з голови.

Гей воли до болота, яка плата така й робота. (Говорять про дешеву оплату праці.)

Гірка робота, а солодкий хліб.

Гірко поробиш — солодко з’їси.

Голова задумає, а ногам горе.

Де не було початку, не буде й кінця.

Де руки ї охота, там спора робота.

Діло — не ведмідь, в ліс не втече.

Діло без кінця, як кобила без хвоста.

Діло не ведмідь — в ліс не втече.

Діло сяк-так волочиться, та відстать не хочеться.

Для нашого Федота не страшна робота.

До обіда аби помняв свого діда, а після обіда знов за діда. (Байдуже ставлення до праці)

Добра пряха й на скрипці напряде.

Добре діло утіха, як ділові не поміха.

Добре ковадло не боїться молотка.

Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.

Добре чужими руками жар загрібати.

Доброму коневі — не довгі версти.

Доки не впріти, доти не вміти.

Журавель ходить по болоту, наймається на роботу. (Людина удає, що шукає праці, а справді працювати не хоче.)

З кармана — в кишеню.

З кутка — в куток.

З пустого — в порожнє.

З ткача не буде багача, а з швачки багачки.

За невміння деруть реміння.

Зароблена копійка краще краденого карбованця.

Зимою й літом під одним цвітом. (Праця це посувається вперед).

Зробив діло — гуляй сміло.

Зробив на п’ятак, а стратив на гривеник. (Непродуктивна праця).

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.

І шитєє, і поротєє знає.

Із куля — в рогожку.

Кипить, пріє,— на обід спіє. (Жвава праця.)

Кінець діло хвалить.

Кожна пташка своїм носом годується.

Коли могорич випили, значить і діло кінчили.

Коли не коваль, то і кліщів не погань.

Коли не пиріг, то й не пирожися: коли не тямиш, то й не берися!

Коли не тямиш, то й не берися.

Коли став робить, то байдики не бить!

Кому служиш, того й волю твориш.

Лежачого хліба ніде нема.

Луччий приклад, ніж наука

Люблю сиву за звичай: сопе та везе. (Кажуть про працьовитих людей.)

Люди жать, а ми на межі лежать.

Люди орать, а ми руками махать.

Маленька праця краща за велике безділля.

На годину розуму не хватило, а на ввесь вік дураком зостався.

На годину спізнився, за рік не доженеш.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

На охочого робочого все найдеться діло.

На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці.

На те курка й гребе, щоб що-небудь вигребти. (На те людина працює, щоб мати користь).

На чужий труд ласий не будь.

На чужу роботу дивитися — ситому не бути.

Найнявся — продався.

Не той молодець, що починав, а той, щ кінчає.

Не візьмешся за роботу, не буде й клопоту.

Не вмієш шить золотом, так бий молотом.

Не все одразу дається, а потроху та по то зробиш користі чимало.

Не вчи орла літати, а соловейка співати.

Не вчи ученого їсти хліба печеного.

Не довго цілився та добре попав. (Удача)

Не журись та за діло берись.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.

Не нагнешся до землі — печериці не вирвеш. (Всяке діло внмага праці.)

Не побігаєш — не пообідаєш.

Не почавши — не кінчиш.

Не робота, а нудота.

Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.

Не святі горшки ліплять.

Не я хліб їм, а він мене їсть. (Тяжка праця.)

Нема роботи без заботи.

Ні гріло, ні світило,— а враз прикипіло. (Несподіванка.)

Ні тпру, ні но: так і живемо.

Нікому сама птаха в руки не летить

Ноги носять, а руки годують.

Один працює умом, а другий горбом.

Очам страшно, а руки зроблять.

Передні колеса коняка везе, а задні самі котяться.

Перемелеться — борошно буде.

Печені голуби не летять до губи: працюй та й смакуй.

Піт річкою ллє, жнець своє бере.

Плата, як у ката.

По молебню плата, по грошах молебень.

Поганеньке ремесло краще доброго злодійства.

Помилка не фальш.

Попороби до поту, то й поїси в охоту.

Попрацюй влітку, відпочинеш взимку.

Послав бог роботу, та забрав чорт охоту. (Кажуть так про себе й про інших, коли нападуть лінощі.)

Праця до поту,— їжа в-охоту.

Праця і мучить, і годує, і учить.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки.

Ранній пізньому не кланяється.

Рано встали, та мало напряли.

Ремесло на плечах не висить і хліба не сить, а хліб дає.

Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.

Робить, як попів наймит: їсть, то впріє, а як робить, то змерзне.До попів наймались дешевше, щоб ласіше їсти, а менше зробити.

Робить, як циган у жнива. (Лінивий.)

Робота чорна, та грошики білі.

Роботи без заботи нема.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Роботящі руки гори вернуть.

Руки білі, а сумління чорне.

Рядись, не торопись, а працюй—не лінись. (Не роби наспіх.)

Слова — полова, а праця — диво.

Словом і комара не вб’єш. До слова треба й праці.

Сокіл на одному місці не сидить, а де бачить птаха туди й летить. (Так кажуть на працьовиту людину.)

Сталь гартується в огні, а людина — у труді.

Стіл поставлять, так і робити заставлять.Як нагодують то й працювати заставлять.

Стриг чорт свиню: крику багато, а шерсті мало. (Говорять, коли витрачають праці багато, а користі мало)

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

Такої роботи, що й носа ніколи втерти.

Танцюй, враже, як пан каже.

Терпіння та труд усе перетруть.

Товчемо воду в ступі.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Трудно розкачаться, а там пішов.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

У вмілого руки не болять.

У кого праця, в того й хліб.

У кого руки працюють, у того рот їсть.

У ліс дров не возять —у колодязь води не ллють.

Ходячи їм, а стоячи сплю. (Багато праці.)

Хоч у ката, аби плата.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Хочеш юшки,— лови рибку.

Хто без діла, той без хліба.

Хто дбає, той і має.

Хто живе своїм трудом, тому йде в дом.

Хто мілко оре, тому горе.

Хто не працює — той не їсть.

Хто нічого не робить, той і не помиляється.

Хто працює, той з голоду не мре.

Хто працює, той і їсть.

Хто рано підводиться, за тим діло водиться.

Хто робить лемеші, той їсть книші.

Хто робить, той голий не ходить.

Хто товче, той і хліб пече.

Хто хліб носить, той їсти не просить.

Хто що знає, тим і хліб заробляє.

Чужим добром не забагатієш.

Чужими руками добре гада ловити.

Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.

Швець без чобіт, а тесля без воріт.

Шиє та поре, тільки рукам горе.

Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбагатієш. Розуміється — гарячим шилом.

Що б то був за швець, коли б усім на копил чоботи шив!

Що вміть, так того за поясом не носить.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Як закипіло, так і поспіло.Успішна праця.

Як постелеться, так і виспиться.

Як робили, то сміялись, а як скінчили, то плачем.Погані наслідки неуважного ставлення до роботи.

Як хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.

Як хочеш шить, то перш вузлика зав’яжи.

Яка кроква така й лата, яка праця, така й плата.

Яка пелена, така їй і ціна.

Яка праця, така й плата.

Яка робота, така й їжа.

Який Сава, така йому й слава.