Догори

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5
Кажуть, що друзі пізнаються в біді, а як на мене, і в радощах вони теж пізнаються. Ч.Айтматов. Дружба подвоює радощі і скорочує навпіл горе. Ф.Бекон (Афоризми)
День довгий, а вік короткий. Дивиться вподовж, а живе впоперек. Живи надвоє: і до віку і до вечора. Живи просто, проживеш років зо сто. Жили ж старі дурні — поживуть і молоді. (Приказки по темам)
Багато пастухів — поганий догляд. Коли хочеш добре спати, стережися позичати. Краще бути бідному та в шані, ніж багатому та в ганьбі. Не бий коня без пуття — може хвицнути. (приказки інших народів)
...Бренн узяв свій важкий меч і кинув його на шалю терезів. — Що це означає? — спитали римляни. Бренн відповів: — Це означає: горе переможеним! І ці слова Бренна згодом стали крилатими. (Крилаті вислови)
Літом одягається, а на зиму одежі цурається. Уночі гуляє, а вдень спочиває, Має круглі очі, бачить серед ночі. Летить — пищить, сяде — мовчить. Хто його вб'є, той свою кров проллє. (Загадки)

Українські афоризми

dj ................................ ................................ ................................ Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь.. ................................ ................................ ................................................................

Вислови Афоризми Загадки

vislovi.in.ua

Головне меню


Лічильник

 

 

АПОЛЛОН Крилатими стали назви багатьох давньогре­цьких богів. Одним із найшанованіших богів Стародавньої Еллади був Аполлон. Бог сонячного сяйва і музики, син Зевса, Аполлон мав також інші наймення (Срібнолукий, Феб). Грецькі скульптори зображували Аполлона у вигляді прекрасного юнака з луком або лірою в руках. І в сучас­ній мові з Аполлоном іноді порівнюють дуже вродливих людей.

Нечуй-Левицький так малює зовнішність одного з своїх героїв: «Несподівано перед нею (Настусею) став, ніби жи­вий, Павлусь серед зали, міцний, дужий, пишний, неначе олімпійський бог, з красою Феба... з такою красою, якої вона й досі ніде не бачила».

Аполлон був героєм кількох грецьких міфів. Він пере­міг жахливого дракона Піфона, який переслідував колись його матір. Усі боялися дракона, що жив у глибокій гір­ській ущелині. Скелі тремтіли, коли він скручував кільця­ми свій вкритий блискучою лускою хвіст. Розлютився Піфон, побачивши в небі колісницю Аполлона, і вже збирався кинутися на сонячного бога, та в цю мить задзвенів срібний лук, і золота стріла тонко проспівала в повітрі пісню смер­ті. Роєм полетіли Аполлонові стріли на Піфона, і кожна влучила в потвору. Ще мить — і мертвий дракон лежав перед переможцем. Аполлон закопав тіло Піфона в землю і на місці своєї перемоги збудував святилище Оракул.