Догори

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5
Кажуть, що друзі пізнаються в біді, а як на мене, і в радощах вони теж пізнаються. Ч.Айтматов. Дружба подвоює радощі і скорочує навпіл горе. Ф.Бекон (Афоризми)
День довгий, а вік короткий. Дивиться вподовж, а живе впоперек. Живи надвоє: і до віку і до вечора. Живи просто, проживеш років зо сто. Жили ж старі дурні — поживуть і молоді. (Приказки по темам)
Багато пастухів — поганий догляд. Коли хочеш добре спати, стережися позичати. Краще бути бідному та в шані, ніж багатому та в ганьбі. Не бий коня без пуття — може хвицнути. (приказки інших народів)
...Бренн узяв свій важкий меч і кинув його на шалю терезів. — Що це означає? — спитали римляни. Бренн відповів: — Це означає: горе переможеним! І ці слова Бренна згодом стали крилатими. (Крилаті вислови)
Літом одягається, а на зиму одежі цурається. Уночі гуляє, а вдень спочиває, Має круглі очі, бачить серед ночі. Летить — пищить, сяде — мовчить. Хто його вб'є, той свою кров проллє. (Загадки)

Українські афоризми

dj ................................ ................................ ................................ Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь.. ................................ ................................ ................................................................

Вислови Афоризми Загадки

vislovi.in.ua

Головне меню


Лічильник

 

 

ОРФЕЙ

 В останньому розділі «Євгенія Онєгіна» О. С. Пушкін писав:

 

Та вже темніє вечір синій,

Пора до оперних дверей:

За ними чарівний Россіні, Європи любленець — Орфей.

До зимних критиків байдужий, Він вічно юний, вічно дужий,

Він звуки ллє — вони киплять, Вони течуть, вони горять...

(Переклад М. Рильського)

 

Поет порівняв славнозвісного італійського композитора Россіні з Орфеєм. Орфей — легендарний давньогрецький співець. Коли він співав, перебираючи  золоті струни своєї кіфари, його слухала вся природа. Дикі звірі виходили з лісових нетрів і печер, щоб послухати Орфея. Звідусіль до нього зліталися птахи: вони хотіли навчитися краще співати. Навіть дерева сходили зі своїх місць і оточували Орфея уважною юрбою.

Велике нещастя спіткало Орфея. Вмерла його дружина Еврідіка. Орфей пішов за нею в царство мертвих. Старий Харон не хотів везти його до Аїда — володаря підземного світу: адже він міг перевозити через річку Стікс тільки мертвих. Та Орфей заграв на кіфарі — і Харон, зачарова­ний його мистецтвом, переправив співця за Стікс. Розчу­лений натхненною музикою, Аїд погодився відпустити Еврідіку на землю, і вона пішла за щасливим Орфеєм з царства мертвих.

Недарма, коли заходить мова про найславетніших пое­тів і музикантів, часто згадують Орфея. Микола Вороний у вірші «Іван Франко» порівняв з Орфеєм великого україн­ського поета, а Леся Українка розповіла про міфічного співця в поезії «Орфееве чудо».