Приказки та прислів`я про навчання

Аз — били мене раз; буки — набили руки.

Азбука — перший щабель до науки.

Батіг не мука, а наперед наука.

Без буков та граматики не вчать математики.

Без муки нема науки.

Від дощечки (палітурки) до дощечки, а посередині ні трошечки.

Вік живи — вік учись.

Вік живи, вік учись і вік трудись.

Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.

Вчення — світ, а невчення — тьма.

Вчення в щасті украша, а в нещасті утіша.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.

Вчення красота, неучення — сухота.

Вчитися ніколи не пізно.

Гарна птиця пером, а чоловік ученням (умом).

Грамоті вчиться — завжди пригодиться.

Грамоті вчиться, не в зайчика грать.

Грамоті учиться — завжди пригодиться.

Дитину учи змалку, а жінку спочатку.

Добре того вчить, хто слухає; добре того бить, хто плаче.

Драного, міху не надуть, а дурня не навчить.

Дурня не навчиш.

Дурня учить, що вилами по воді писать.

За вченого дають двох невчених, та й то не беруть.

За одного битого двох небитих дають, та й то не беруть.

За одного вченого дають десять невчених.

Книга вчить, як на світі жить.

Корінь науки гіркий, а плід смачний.

Краще сороці без хвоста літати, ніж письменному уміти читати, та не вміти писати.

Мертвого лічить, що дурня учить.

Мудрий ніхто не вродився, а навчився.

На те коня кують, щоб не спотикався.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Наука краще багатства.

Наука не веде до бука.

Наука не пиво: в рот не виллєш.

Наука переміняє природу.

Наукою доходять, що й самовари у плузі ходять.

Наукою люди годуються.

Не вивчить школа, вивчить охота.

Не всякий, хто читає, в читанні силу знає.

Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!

Не кайся рано вставати, а молодим учиться.

Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.

Не штука — наука, а штука розум.

Ні мерця розсмішить, ні дурня навчить.

Освіта — сила.

Освіта — що повітря та їжа.

Палиця хоч і німа, а декому дає ума.

Піти в науку, треба терпіть і муку.

Погана грамота — дурні згуби.Даремна трата часу.

Потрібно учиться — завжди пригодиться.

Свій розум май.

Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки.

Старого учить, що мертвого лічить.

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

Умієш помиляться, умій і поправляться.

Учений водить, а невчений слідком ходить.

Учення світ,— а неучення тьма. Азбука —до мудрості драбина. (початок навчання.)

Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать. Недбайливо ставиться до навчання.

Учився два рази, а не знає, що за буки, що за ази.

Учись — умний будеш, працюй — не голодний.

Учись змолоду — пригодиться на старість.

Учителя і дерево пізнають по плодах.

Хто грамоти вміє, менше сіє, більше віє.

Хто хоче більше знати, треба менше спати.

Читать-літать, нічого не понімать.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.

Чого навчився, того за плечима не носить.

Шануй учителя, як родителя.

Що з того, що воно письменне, коли з того письменства ні смаку, ні знаку.

Як коли грозою, а коли — лозою.

Як прийде май, у книжку заглядай, а як прийде іюнь — у книжку плюнь.