Афоризми Григорія Сковороди

Афоризми Г.Сковороди про щастя:

• Щастя твоє, і мир твій, і рай твій, і Бог твій є всередині тебе.
• Бути щасливим – це значить пізнати, знайти самого себе.
• Істинне щастя всередині нас. Безперервно думай, щоб пізнати себе.
• Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володіє.
• Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
• Не шукай щастя за морем.
• Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.
• Коли твердо ідеш шляхом, яким почав іти, то ти щасливий.
• Шукаємо щастя в інших країнах і століттях, а воно скрізь і завжди з нами: як риба у воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде, бо воно скрізь. Це – сонячне сяйво; прочини тільки двері у свою душу.
• Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що залишилося.
• Немає нещасливішого, коли душа болить. Вона болить тоді, коли золять думки.
• Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не робить. Чи не бачиш та тепер, скількох багатство, як навіть світового потопу, пожерло, а душі їхні від надмірних затій, як млинове каміння, самі себе з’їдаючи, без зерна крутяться.
• Щасливий, кому вдалося… знайти в жорстокому ніжне, в гіркому – солодке, у лютому – милість, в отруті – споживу, в буйстві – смак, у смерті – життя, у безчесті – славу.
• Збери в собі свої думки та шукай усередині себе справжнього щастя. Копай у собі криницю для тої води, яка зросить оселю і тобі, і сусідам.
• Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але ще щасливіший той, хто вміє ним користуватися. Без води і не туди і не сюди.

Афоризми Г. Сковороди про добро:

• Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа.
• Якщо порода добра, то й плоди добрі.
• Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.
• Добре серце – те саме, що невичерпне джерело, яке завжди точить чисті струмені, тобто думки.
• …Розумним і добрим серцем набагато миліший і поважаніший природжений чесний швець, аніж високочолий статський радник.
• Добрій людині кожен день свято, а беззаконникові – ані Великдень. Істинно добра людина… трапляється рідше білої ворони. Щоб знайти таку людину, потрібно багато ліхтарів Діогена. Добра природа і врода – це добре серце.
• Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.

10 Афоризмів Г. Сковороди про любов:

• Що полюбив, в те й перетворився.
• Я не люблю жодного дарунку, якщо він не пов’язаний із любов’ю й доброзичливістю.
• Я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазній розмові: така любов дужча від самої смерті.
• Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
• Що дає основу? – Любов. Що творить? – Любов. Що зберігає? – Любов, любов. Що дає насолоду? – Любов, любов; вона початок і середина, і кінець, альфа і омега.
• Крила любові – крила вогню.
• Міцна, як смерть, любов.
• Любов виникає з любові, яку породжує ласка і прихильність у поєднанні із цнотливістю.
• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
• Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.

12 Афоризмів Г. Сковороди про працю:

• Сродна праця – це найсолодша в світі річ.
• Роби те, до чого народжений.
• Де труд, там і спочинок, де турбота, там і радощі.
• Краще вмерти, ніж все життя нудьгувати від неприродженості. Неспорідненість тяжча будь-якого неробства.
• Ніхто не заживе стійкої слави з будь-якого покликання, якщо не вважатиме працю найсолодшою, більшою від самої слави втіхою.
• Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
• Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
• Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
• …охота – мати праці, праця все перемагає.
• Численні, знехтувавши природу, вибирають собі ремесло вельми модне й прибуткове, та цілком ошукуються. Прибуток не є насолодою, а задоволенням тілесної потреби, а коли він насолода, то не внутрішня; справжня ж сердечна насолода міститься у спорідненій праці.
• І це бо є з Богом щасливо вступити на посаду, коли людина не за своїми примхами й не за чужими порадами, а вникнувши в саму себе й послухавши Святого Духа, що живе всередині й кличе її, йдучи за Його таємним покликом, приступає й дотримується тієї посади, для якої вона у світі народилась, призначена для того самим Всевишнім.
• Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.

20 Афоризмів  Г. Сковороди про дружбу:

• Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбами.
• Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зістаряться.
• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
• …як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і між негідними людьми не виникає дружби.
• Схильність до дружби ні куплею, ні проханням, ні насиллям не досягається…
• Я належу до тих, хто настільки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів… найліпшою прикрасою життя.
• Дружать тільки з тими, до кого відчувають особливе духовне ваблення.
• Я зневажаю Крезів, не заздрю Юліям, байдужий до Демосфенів, жалію багатих […]. Я ж, якщо маю друзів, відчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
• Життя наше — це подорож, а дружня бесіда — візок, що полегшує мандрівникові дорогу.
  Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогів, не має також і друзів.
• …я люблю тривожитися душею за благополуччя друзів, щоб коли-небудь зазнати також і втіхи… Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
• Хіба коли-небудь була дружба поміж скупими?
• Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
• …людська душа і друг, безсумнівно, цінніш за все інше.
• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони не серйозні.
• Я належу до тих, хто настільки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів… найліпшою прикрасою життя.
• Як музичний інструмент, коли ми чуємо його здалеку, видається нашому вухові приємніший, так і бесіда з відсутнім другом буває звичайно набагато любішою, аніж із присутнім.
• Всіх подарунків дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим і двох-трьох ворогів.
• Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.

Афоризми Г.Сковороди про освіту / навчання:

• Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
• Немає нічого кращого за добре виховання.
• Від природи, як від матері, легесенько спіє наука сама собою. Вона є всеродна й істинна вчителька, і — єдина.
• Народженого на добро — не трудно добру навчити, хоч навчити, хоч привчити, хоч призвичаїти. Що навчений, що призвичаєний, що привчений — одне і теж.
• О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
• У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
• Більше думай і тоді вирішуй.
• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

Бджола та шершень

Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – Ти поважний дурень, пане раднику,- відповіла Бджола. – Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Мораль (пояснення): 

Шершень – це образ людей, які живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола – це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням.

***

Відомі афоризми мислителя, філософа та поета Григорія Савича Сковороди українською мовою стануть у пригоді школярам у підготовці до ЗНО. Твір-роздум за афоризмом (або афоризмами) Г.Сковороди допоможе розвинути вміння творчо та критично мислити й покращить навички написання творів.