Крилатий вислів Атлантида

З глибокої давнини, з творів грецького філософа IV ст. до н. є. Платона дійшли до нас перші відомості про Атлантиду — великий острів в Атлантичному океані, на якому була могутня й багата держава. Мешканці Атлантиди начебто прогнівили богів, і тоді Зевс затопив острів хвилями океану. У наш час вчені різних країн зацікавилися розповіддю Платона, яку багато століть вважали казкою.

Різні дослідники намагаються ототожнити Атлантиду то з Канарськими островами, то з островом Критом у Середземному морі, припускаючи, що частина густо заселеного суходолу могла раптом опуститися в море після сильного землетрусу. Підводні експедиції час від часу шукають руїни Атлантиди на морському дні.

У переносному значенні Атлантида — прекрасна заповітна країна, а шукання Атлантиди — самовіддані спроби зробити відкриття. Леся Українка писала в поезії «О, знаю я, багато ще промчить…»:
Не раз я з кораблем на дно піду, Шукаючи нової Атлантиди.
Велика поетеса говорить тут про безнастанний творчий пошук, без якого немислима справжня поезія.