Крилатий вислів Гідра

Одним із перших подвигів Геракла була перемога над Лернейською гідрою — страшним дев’ятиголовим драконом. Гідра жила в болоті і наганяла жах на довколишніх жителів: вона пожирала їхніх корів, овець та кіз. Одна голова гідри була безсмертна, тому ніхто не наважувався битися з потворою.

Коли Геракл розшукав лігво гідри, він став пускати в неї одну по одній розпечені стріли. Розлючена гідра вилізла з печери, піднялася на хвості, щоб кинутися на Геракла, але герой наступив їй на тулуб. Тоді гідра закрутила свій хвіст навколо ніг Геракла і спробувала повалити його на землю. Але Геракл міцно тримався на ногах, В руками розкрутив у повітрі свою важку палицю. Став Геракл збивати палицею голови гідри, але на місці кожної збитої голови в неї виростали дві нові.

Тим часом з болота виліз великий рак і вп’явся в ногу героя своїми гострими клішнями. Добре, що поблизу був Гераклів друг Іолай. Він прийшов на допомогу Гераклові: вбив рака, виламав кілька дерев у гаї, що ріс за болотом, очистив стовбури від гілля, запалив їх і став припікати гідрі шиї, щоб на них не могли вирости нові голови.

Так Геракл з допомогою свого друга переміг потворну гідру. Але слово «гідра» виявилося дуже живучим. Під Кас революції у Франції наприкінці XVIII ст. часто можна було почути: «Гідра контрреволюції знову піднімає голову!» «Гідра контрреволюції», «гідра реакції» — ці вислови закликали до пильності, до боротьби із змовниками, які намагалися повалити владу ренолюційного народу.

Викривши одну змову, не можна заспокоюватися, треба пильнувати, щоб на зміну їй не утворилася нова! Слово «гідра» відоме ще в одному значенні. Це — зоологічний термін, назва маленьких жителів наших  ставків (їхня довжина — один сантиметр). Якщо від гідри — тонкої прозорої рурочки — відрізати маленьку частинку (всього двохсоту її довжини), то з неї виросте ціла гідра. За цю особливість гідра й одержала свою назву на згадку про жахливу міфічну тезку.