Так називають людину, яка на короткий час одержує владу (точніше: видимість влади), але вважає себе господарем становища.
Цей вислів походить з однієї з казок Шехерезади. Каліф (цар) Гарун аль Рашид любив ходити переодягнений вулицями Багдада — столиці своєї держави. Якось він зустрів юнака, і той, не знаючи, хто з ним розмовляє, розповів про свою заповітну мрію: стати каліфом хоча б на один день. Гарун аль Рашид зрадів несподіваній пригоді. Він потай підсипав новому знайомому у вино сонний порошок, а коли той заснув, звелів перенести його в палац і виконувати всі накази юнака.
І от хлопець прокидається в палаці, спочатку не може нічого втямити, але потроху звикає до того, що він — каліф. Уночі його сонного переносять додому, і, коли він прокидається, всі події минулого дня здаються йому сном.