Стародавній історик розповідає, що відомий грецький філософ Діоген, який жив у IV ст. до н. є., якось удень засвітив ліхтар і пішов з ним вулицями міста.
— Що ти робиш? — питали його знайомі.
— Я шукаю людину! — відповідав Діоген.
Своєю дивною відповіддю він хотів сказати, що справжню людину треба шукати вдень з вогнем.
Діоген виступив проти багатіїв, які жили в розкошах і визискували бідних людей. Бажаючи показати всім, як треба зневажати багатство й розкіш, Діоген навіть оселився в бочці.
Він не любив і тих бідняків, які все життя мріяли про збагачення і рвалися до нього всіма правдами й неправдами. От і став «ліхтар Діогена» виразом його заповітного бажання: знайти людину, байдужу до багатства, чесну й благородну.
Леся Українка в листі до дядька назвала ірландського революціонера Парнелла одним «з тих людей, на яких ніяк не міг натрапити бідолаха Діоген з своїм ліхтарем».