Крилатий вислів Олімп

У переносному значенні здавна вживається слово «Олімп» — назва гори, де, за уявленнями давніх греків, жили боги. Так називають — з легкою насмішкою — вищі кола суспільства або яку-небудь високу посаду, недосяжну для більшості людей, «звичайних смертних». «Пролізши з великими труднощами на вершину місцевого Олімпу, герой нашого оповідання став потроху підбиратися й до Зевсових блискавок та громів»,— писав автор одного
фейлетону.

А от слово «олімпієць» ще в минулому столітті вживалося без іронічного відтінку. Так звали великого німецького поета Гете. Захоплені критики й читачі хотіли цим підкреслити велич і мудрість геніального творця «Фауста», якого Герцен назвав «Зевсом мистецтва».

У наші дні поширилося слово «олімпієць» з іншим значенням. Воно походить від Олімпійських ігор, батьківщиною яких також є Давня Греція, і означає: «член спортивної команди, що бере участь у чергових Олімпійських іграх». Самі ж Олімпійські ігри одержали свою назву від Олімпії — міста, де вони відбувались у давнину, починаючи з VIII ст. до н. є., під час свят на честь Зевса.

ОЛІМПІЙСТВО, ОЛІМПІЙСЬКИЙ СПОКІЙ… І ці слова дійшли
до нас із сивої давнини. Означають вони непорушну
велич, яку ніщо не може схвилювати, зневагу до пристрастей, неприступність.
«Що правда, мамо, то правда,— «олімпійство» не лежить у моїй натурі, і трудно часом буває витримувати олімпійський спокій, але, по правді скажу, тепер у мене скоріш завзятий, ніж кислий настрій… мені здається, що я маю перед собою якусь велику битву, з якої вийду переможцем або зовсім не вийду»,— писала в одному з листів до матері велика поетеса-революціонерка   Леся   Українка.

І  ЩЄ   ОДИН   ВИСЛІВ    З    «ОЛІМПІЙСЬКОЇ»    СІМ’Ї — ОЛІМПІЙСЬКІ
ГРОМИ. Переносне значення вислову: гнів людини, яка має
велику владу і здатна «вергати громи та блискавки» на
голови своїх підлеглих. Такого суворого начальника часом
звуть Зевсом-громовержцем.