СІЗІФОВА ПРАЦЯ Так кажуть про чию-небудь безплідну, важку, нескінченну роботу. Чому саме сізіфова? Хто такий Сізіф?
Сізіф був царем міста Корінфа. Спритний і хитрий володар зумів зібрати великі багатства. Сізіф зміг ошукати самого Танатоса, бога смерті, закувавши його в кайдани. На землі перестали вмирати люди, і ніхто вже не приносив жертви богам підземного царства. Так минуло кілька років. Нарешті розсердився Зевс і наказав богу війни Аресу визволити Танатоса. Арес виконав наказ, і Танатос забрал Сізіфа в Аїд. Але хитрий Сізіф наказав дружині, щоб вона не влаштовувала після його смерті похоронних церемоній і не приносила жертв Аїду.
Чекав-чекав Аїд належних йому жертв, та так і не дочекався. Тоді Сізіф відпросився в нього на землю. Він обіцяв, що накаже дружині принести жертви і негайно повернеться. Аїд повірив Сізіфові, а той і не думав повертатися. Воскреслий Сізіф влаштував бучний бенкет і став висміювати богів. Тоді Аїд зрозумів усе і знов послав Танатоса до зухвальця. Так Сізіф удруге потрапив у підземне царство.
Боги прирекли Сізіфа за всі його злочини на страшну кару. Він повинен вічно котити на круту гору важкий камінь. Як тільки камінь торкається вершини гори, він виривається з Сізіфових рук і летить у прірву. Тоді Сізіф, заточуючись від утоми, сходить за ним, і все починається спочатку. Ось звідки взявся крилатий вислів «сізіфова праця»…