У старовинній «Казці про рибалку» з книги арабських казок «Тисяча й одна ніч» розповідається, як бідний старий рибалка якось знайшов у своїх сітях важку мідну пляшку, запечатану свинцем. «І він видобув ніж, і трудився над свинцем, поки не зірвав його з пляшки, і поклав її боком на землю, і струснув її, щоб те, що було в ній, вилилося.
Звідти не полилося нічого, і рибалка дуже здивувався. А потім із пляшки пішов дим, який піднявся до хмар небесних і поповз по землі, а коли дим вийшов увесь, то зібрався, і стиснувся, і затремтів, і став іфритом (духом) з головою в хмарах і ногами на землі». Іфрит хотів убити рибалку, якому ледве вдалося обманути його і загнати знов у пляшку.
Вислів «випускати духа з пляшки» вживають, коли говорять про якусь неприємну несподіванку, викликану нашою необережністю, про страшні наслідки непродуманих дій.