Багатий бідного не знає.
Багатий їсть, коли що схоче, а вбогий — коли що трапиться.
Багатий не любить дати.
Багатий усім брат, а хто нічого не має, того ніхто не знає.
Багатий хитрий на гроші, а бідний на видумки.
Багатий ходить до бідного літом, а бідний до багатого взимі.
Багатій не дивиться, чим убогий живиться.
Багатому — щастя, убогому — діти.
Багатому життя, а бідному виття.
Багатому завжди празник.
Багатому і в будень свято, а вбогому і на паску піст.
Багатому і під гору вода тече, а бідному в долині треба криницю копати.
Багатому і чорт гроші носить.
Багатому свято, а бідному діла багато.
Багатому чорт дітей колише.
Багатому чорти й горох молотять.
Багатому щастя, а вбогому трясця.
Багатство від смерті не спасе.
Багатство дме, а бідування вдвоє гне.
Багатство ум родить, а бідність і той, що був, губить.
Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє.
Багач їсть у середу лучче, як бідний у Великдень.
Багач не відає, що бідний обідає.
Багач норовить, як би бідного з ніг збить.
Багач ся дивує, чим бідний діти годує.
Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає.
Багачеві прибиль, а біднякові загибель.
Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься.
Бідний носить, що може, а багач — що хоче.
Бідняк робить, а багачеві родить.
Бідняки потіють, а пани з того жиріють.
Від багача не жди калача.
Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом,
Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного.
Де один панує, там сотня бідує.
Діло не в особі, а що є в торбі.
До царя іти — голову нести.
Добра господиня, коли повна скриня.
Добро пушить,—лихо сушить.
Доки багат, доти й сват.
Доки є земелька, доти й розум в Омелька.
Дурень багатий, так і слово його в лад.
Живіт товстий, то лоб пустий.
З дужим не борись, а з багатим не судись.
З жиру і собака казиться.
З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.
За багачем сам чорт з калачем.
За руб свічку бере, а з бідного останню шкуру дере.
Заліз у багатство — забув і братство.
Зарився в добрі, як свиня в багні.
Збагатів Кіндрат — забув, де його брат.
Знають сусіди, що їсть багач по обіді.
Золотом зайця не здоженеш.
І чорт багато грошей має, а в болоті сидить.
Коли з грязі та вийде в князі, то доброго не буде.
Крамар, що комар,— де не сяде, там п’є.
Крамарям як не божиться, так і не розжиться.
Купець — що стрілець: необачного жде.
Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає.
Не порівняєш гори з долиною, а багатого з убогим.
Не дай боже з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт.
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
Не родись багатий, а родись щасливий.
Плаває, як вареник в маслі.
Плаває, як пампух в олії.
Поки в гамані чують, поти і шанують, а в гамані пусто, то й шани не густо.
Поки ситий схудає, — худого чорти візьмуть.
Половина світу скаче, а половина плаче.
Риба рибою живе, а царі — людьми.
Ситий голодного не розуміє.
Совісті менше — грошей більше.
Срібло-злото тягне чоловіка в болото.
Так живе, як гуся на воді.
Тіло в золоті, а душа в мерзоті.
Тобі воно так потрібно, як мертвому кадило
У багатого багато калача — діти плачуть, у бідного нічого немає — діти скачуть.
У багатого живіт росте, а в бідного — горб від роботи.
Утішеніє, коли в кишені є.
Хоч живеш у багатстві, а старцювать не зарікайся.
Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
Хто має гроші —всюду хороший.
Цар не вогонь, а, ходячи біля нього, опечешся.
Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того з’їв.
Я твоє багатство переживу, а ти мого вбожества не переживеш.
Як багатий, так «здоров був!», а як бідний – «бувай здоров!».
Як багатий, так і клятий.
Як бідний плаче, ніхто не бачить, а багатий скривиться — усяк дивиться.
Як в кармані туго, то будуть і друзі.
Яка заможність, така й скупість.
Якби не був свинуватий, то би не був багатий.