Приказки та прислів`я про хліборобство

Всяке насіння знає свій час.

Де хазяїн ходить, там і хлібець родить.

До Миколи не сій гречки, не стрижи овечки.

Казав ячмінь: — кидай мене в болото, то я вберу тебе в золото.

Не вважай на врожай, сій жито —хліб буде.

Ранній пар родить пшеничку,— пізній мітличку.

Сій добірне зерно, в засіках буде повно.

Хто в полі не трудиться  як слід, у того ніколи не родить хліб.

Сій хліб — не спи, будеш жати — не будеш дрімати. (Сій хліб своєчасно).

Без хазяїна земля — сирота.

Виори мілко, посій рідко, то й уродить дідько.

Від колосу до колосу не чути й голосу.

Гній сухий — хліб пустий.

Дай землі, то й вона тобі дасть. (Угноєння)

Дай нивці, то й вона тобі дасть.

Де господар не ходить, там нивка не родить.

Де орач плаче, там жнець скаче. (Коли гарно обробиш землю, весело буде й жати).

Де оре сошка, там хліба трошки. (Обробку землі сохою вважають за некорисну).

До  Миколи іноді  бувають   заморозки:  гречка вимерзає, а вівці мерзнуть зранку.

Добра земля,—повна мошна, плоха земля — пуста й мошна.

Жито годує всіх, а пшениця—на вибір.Жито   краще  витримує морози й посуху, а пшениця часто від цього гине.

Земля любить навоз, а кінь овес.

Їла коса кашу — ходи нижче; не їла коса каші — бери вище. (Голодний косар не вкосить).

Каже овес: топчи мене в болото, то я буду як злото.

Каже овес: топчи мене в грязь, будеш князь.

Клади гній густо, то не буде в коморі пусто.

Лиха біда хліб нажити, а з хлібом можна паном жити.

Літом косити, а зимою хліба просити.

На  добрій землі  хліб сіють,  а  на  плоху — гній возять.

На добрій землі що не посієш, те і вродить.

На нашій ниві колосся, як у шолудивого волосся.

На ниві вродилось, та не все пригодилось. (Кажуть коли вродить бур’ян).

На ниві огріхи, на спині проріхи.

Найліпше ремесло—плуг та чересло.

Не вважай на врожай, усю землю засівай.

Не земля родить, а гній та руки. На поле—гній, а з поля — хліб. (Угноєння землі збільшує врожай).

Не земля родить, а руки.

Не кланяюсь багачу — своє жито молочу.

Не я хліб ношу, а він мене носить.

Овес Микільський — ні хазяйський, ні кінський.

Один з сошкою, а сім з ложкою.

Орю й сію, а хліб купую.

По пашні й борошно.

Поки діда, поки й хліба.

Положи в землю гнойку, буде й хлібець на току.

Посієш в погоду,— більш приплоду.

Посій рідко, то вродить дідько.

Приробили — хлібця їмо, а ні, то очима лупаємо.

Рідко сіять, легко віять.

Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо. (Кажуть тоді,  коли мало землі, або кепський врожай, через погану обробку)

Сій густо,— не буде пусто.

Сій озиме п пору, матимеш хліба гору.

Сій просо рідко, де дітей черідка; сій просо густо, де дітей пусто. (Просо родить гарно, коли рідко посіяти).

Сій хліб у погоду, будеш мати його від году до году.

Сім років мак неродив, та голоду не робив.

Сніп від снопа, як чорт  від попа.Кажуть, коли рідко вродило.

Спасибі богу — всього є: хліба ма, а грошей нема, та й хватить з нас.

Треба знать коли жать

У хлібороба руки чорні, зате хліб білий.

Хліб на хліб сіять — ні молотить ні віять.Вигідність заводить – сівозміну для поліпшення врожаю

Хліб сказав хліборобу: остав стрільбу і вуду (ловити вудкою рибу), аж тоді я в тебе буду.

Хліба лежачого ніде нема.

Хлібороби з осени — купці, а по весні — старці.

Хоч живи, хоч вмирай, а земельку засівай.

Хоч і хата біла, а без хліба нема діла.

Хоч ручка в гнойку, так душа в лойку. (Що більше попрацюєш на ниві, то більше матимеш користи)

Хто в полі лінивий, у того хліб ледачий. (Ледачий — мало, не досить).

Хто оре й засіва, той живе та  співа.

Хто після Іллі парить, той з торбою шарить. (Пар обробляє).

Хто рано сіять буде, той насіння не згубить.

Хто сіє та віє, той не бідніє.

Що посієш, те й пожнеш.

Щоб лиха не знать, треба сіять і орать.

Як  прийшли  жнива,  я  чуть  жива,  як  прийшла Покрова, я стала здорова. (Кажуть про ліниву жінку, що не хоче йти на жнива).

Як будеш рано орать, то не будеш бідувать. (Розуміється ранній пар та рання оранка).

Як гречка руда, пропали труда.Коли згоріла від сонця.

Як є в коморі, то й живе вдоволі.

Як нема чого кусати, то не будеш працювати.

Як ноги в гнойку, то й губи в лойку.

Як посієш наволоком, то й вродить, як нароком.

Як постелеш, так і будеш  спать; як  посієш, так і будеш жать.

Як прийшла косовиця, жінка норовиться; як прийшли жнива,— жінка крива; як прийшла покрова,— жінка здорова.

Як робить, так і родить.

Як сіється, так і віється.

Як у клуні молотиться, то у хаті не колотиться. (Не сваряться).

Як уродить жито, то всім буде сито.

Як хліба катма, то й у хаті журба.Хліб, як головна їжа.

Як хліба ні куска, то і в хаті тоска.

Яка земля, такий і врожай.

Яка земля, такий і хліб.

Ялова земля не годує, а сама  просить.