Приказки та прислів`я про хитрість

Бережись цей продасть і не викупить.

Будто не Хома, а місця нема.

В очі любить, а за очі — губить.

Вертиться, як в’юн в ополонці.

Він   що кішка:  як ти його не кинь, на ноги стає!

Він і мертвий з петлі вивернеться.

Гарно колишеш, та сон не бере.

Гарно ти граєш, та танцювать не охота.

Гарно ти співаєш,  та слухать не хочеться.

Де не посій, там і вродиться.

З виду — чоловік, а душа чортова.

Звивається, як пес у сливах.

І в ложці не впіймаєш, І в ступі не влучиш.

І з-під стоячого підошву випоре.

І риби наловить, і ніг не замочить.

Йому і чорт не брат.

Йому пальця в рот не клади.

Лисиця спить, а кури бачить.

Люди дорогою, а чорт стороною.

Люди спать, а він жолудів шукать.

Мужик дурний, як ворона, а хитрий, як чорт.

М’яко стелеш, а спать хто зна як буде.

На губах мед, а всередині чортами начинений.

На словах милости просить,   а за халявою ніж носить.

На ходу підметки рве.

На язиці — мед, а на думці — отрута.

На язиці медок, а на серці льодок.

Не придурюйся, бо видно попа в решеті.

Не так страшно п’яти вовків, як улесливого лиходія.

Не того бійся собаки, що дуже гавкає, а того, що спідтишка хватає.

Не той собака кусає, що гавкає, а той, що мовчить та хвостом крутить.

От Юхим — із води вийде сухим!

Очі, як зорки, а язик, як голки.

Під його й комар носа не підточить!

Підлазить, як чорт під монастир.

Підлеслива людина—гадюка під квітками.

По бороді — Аврам, а по ділам — хам. Кажуть на тих людей, що на словах ніби гарні, а на ділі зовсім не такі.

Спереду лиже, а ззаду дряпає.

Способний кішці хвоста зав’язать.

Стара лисиця ніском риє, а хвостом слід заміта.

Такий,   що    із   вареної   крашанки   курча   висидить.

Тихий та божий, а чорта з язика не спуска.

Тільки що зірок з неба не зніма.

Уміє піймати вовка за вухо.

Уміє так зробить, щоб і вовк ситий і кози цілі.

Хитрий — що скупий: то дурний, а це другий.

Хоче впасти ще й не забитися.

Щебече, як соловей, а кусає, як гадюка.