Приказки та прислів`я про козаків

Життя собаче, зате слава козача.

Козак з біди не заплаче.

Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

Ви — пани, а ми — запорожці.

Гетьман знає, що в нас нічого немає.

Гляди, козаче, щоб татари сидячого не взяли.

Де козак, там і слава.

Дівка не без щастя, козак не без долі.

Звання козацьке, а життя собацьке.

Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак хороший, та нема грошей!

Козакові воєвода — велика невгода.

Козацькому роду нема переводу.

Козача потилиця панам ляхам не хилиться.

Коли козак у полі, то він на волі.

На козаку й рогожа пригожа.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води!

Піду на Низ, щоб ніхто голови не гриз.

Степ та воля — козацька доля.

Терпи, козак, отаманом будеш.

То не козак, що отаманом не думає бути.

Хліб та вода — то козацька їда.

Хто любить піч, тому ворог Січ.

Щирий козак ззаду не нападає.

Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде.

Що там холод, коли козак молод!

Як кущ розів’ється, то й козак розживеться.