Приказки та прислів`я про любов

Голову любить, а чуба їй рве.

Де любов у хаті, там люди багаті.

Де мило, там очі; де болить, там руки.

До милування нема силування.

З любов’ю скрізь простір, а з примусом — тіснота.

Кохання молодого — весінній лід.

Кохання починається з очей.

Куди серце летить, туди й око глядить.

Ласа вівця до солі, коза—до волі, а дівчина — до нової любові.

Ласки в глазки, поцілунок в губки.

Любить жінка старого чоловіка, якщо він не ревнивий. .

Любов зла, полюбиш і козла.

Любов любить одного.

Любов на шию не повісиш.

Любов не короста: не вигоїш спроста.

Любов не напасть, як би полюбивши не пропасть.

Любов не пожежа: займеться — не потушиш.

Любов робить розумних дурними, тихих — буйними, а сердитих — смирними.

Любов сліпа — доведе до біди й попа.

Любов, вогонь і кашель від людей не сховаєш.

На білому світі не жить, як старого любить.

На любов і смак товариш не всяк.

Насильно мил не будеш.

Не по хорошому мил, а по милу хорош. їж з голоду, а люби змолоду.

Пий пиво, та не брагу, люби дівку, а не бабу.

Старого любить, тільки дні губить.

Старої любови й іржа не їсть.

У любові, що в кільця, нема кінця.

Хто кого любить, той того й голубить.

Хто кого любить, той того й лупить.

Хто любить дівчат — мучить душу, а хто любить молодиць — спаса душу.

Шлюб — могила любови.

Що в серці вариться, на лиці не таїться.

Як любов та совість, і в піст мясоїд.