Приказки та прислів`я про нахабність

А куди не пускали? —- В хату. А куди просили? З хати..

Аби мед, а мухи налізуть.

Безличний, як попів Гриць.

Велика диковина, що свиня не кована!

Всі люди, як люди, а один чорт попався.

Вчепився, як рак.

Глухого лають, а він каже: до церкви дзвонять.

Голосок дзвенячий, а совість свиняча.

Дай волі на ніготь, а він візьме на лікоть.

Дай йому хоч торбу з пирогами, хоч чорта з рогами— все одно.

Є квас, та не для вас!

З поганої трави не буде доброго сіна.

З себе шкуру віддам, тільки пропади ти з нею.

Заберіть його геть із одежею!

Заліз у чужу солому, ще й шелестить!

Звабиш калачем — не одженеш і бичем.

Зріє виноградина не для тебе, дядино!

Їсть, як їржа залізо.

Йому як з гуски вода.

Коли б свині крила, вона б і небо зрила.

Кому, кому, а куцому — зась!

Комусь ніяково, а йому однаково!

Кричить, ніби-то чорт з його лико дере.

Куди ти вбрався на стіл з постолами!

Куме   Андрею, не будьте   свинею,   коли   вас люди величають.

Лізе, як оса в вічі.

На людях Ілля, а вдома свиня.

Наткнувся рилом на кулак.

Натягни, боже, на кисіль шкурку, поки мати з церкви прийдуть.

Нахабу б’ють по нюху, а не помагає, то й по вуху.

Не будь тим, що ворота підкидає.

Не будь тим, що лізе в тин.

Не будь тим, що моркву риє.

Не будь тією людиною, що догори щетиною!

Не випхано, так виведено.

Не для Гриця паляниця!

Не для пса ковбаса!

Не за тебе п’ють, не кажи й здоров.

Не лізь наперед батька в пекло.

Не літай, вороно, у чужі хороми.

Не стій наді мною, як чорт над душею.

Ні стиду, ні совісті.

Од свинячого полку не буде толку.

Ось де шапка, он де двері!

Перше ти мене повози, а потім я на тобі покатаюсь.

Пішов би й далі, аби тільки дали.

Поганому виду нема стиду.

Подай палець, а за руку я й сам візьму!

Подобався кобилі ремінний батіг.

Позичив у Сірка очей, та й у хату, здоров.

Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.

Привикла собака за возом, то й за саньми біжить.

Прилип, як шевська смола до чобота.

Прип’явся, як реп’ях до кожуха!

Пристав, як лист у парній (бані).

Пристає, як муха на сон грядущий.

Просили на дорозі, щоб не був на порозі.

Проситься на берег, а лізе в воду.

Пусти свиню за стіл, а вона лізе й на стіл.

Свині на городі одна честь: поліно.

Свиня літала б — та неба не бачить.

Свиня полудня не знає.

Свиня тільки рило просуне, тоді вже й сама пролізе.

Свинячі очі болота не бояться.

Стид хоч і не дим, а очі виїсть.

Сьогодні не празник, а ти нам не вказник.

Так просили, так не пускали!

Так просили, так просили та не пускали, а я таки вдерся!

Ти йому плюй межи   очі, а він   каже  дощ іде!

Ти йому по-свійськи, він тобі по-свинськи.

Ти од його спиною, а воно до тебе рилом.

У Сірка очей позичив, та й байдуже!

Умів украсти, умій і очима лупать!

Унадився, як свиня в моркву.

Хоч і по-свинськи, зате здорово!

Це ти не в ті озувся.

Язиком — «ось я», а на ділі — свиня.

Як мед, так і ложкою.

Яка совість, така й честь.