Приказки та прислів`я про ненав’язливість

А ти, Вавило, утирай рило і провалюй далі.

Без Гриця і вода не освятиться.

Вона знає, що у нас і в борщі кипить!

Два б’ються, третій не мішай.

Дурнів і в церкві  б’ють.

І пастух вівцю б’є, що не туди йде.

Коня кують, а жаба і собі лапу підставляє.

Коня кують, а жаба ногу дає.

Корова телиться, а бик реве.

Куди кінь з копитом, туди жаба з клешнею.

Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.

Нате і мій   глек   на   капусту,   щоб і я була Химка.

Не вмієш шити, так і не пори.

Не воруши, в тебе очі не хороші.

Не до тебе п’ють — не кажи «здоров!».

Не їла душа часнику, не буде й смердіти.

Не квапся проти невода рибу ловить.

Не наше засипано, не наше й мелеться.

Не про тебе, галочко, річ.

Не рий другому яму, бо й сам в неї попадеш.

Не сунь носа, до чужого проса.

Не сунься поперед батька в пекло.

Не сунься середа наперед четверга, бо ще й п’ятниця буде.

Не сунься у вовки з телячим хвостом.

Не хапайся поперед батька в пекло.

Пнеться, як жаба до гусяти,

Твоє діло зась.

Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй.

Узнай самого себе, тоді й говори про другого.

Цу-цу, рябий, не про тебе річ.

Чого сам не хочеш, того другому не бажай.

Як в носі не крутить, то не чхай.

Як не їв, то й не облизуйся.

Як не піп, то і в ризи не микайся.

Як не свербить, то не чухайся.

Як треба буде, то покличемо.

Як треба буде, то помахаєм.