Приказки та прислів`я про правду

Без правди жить — по-вовчи вить.

Біда на світі, коли нема правди!

Брехень багато, а правда одна.

Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.

Була правда, та іржа з`їла.

Була правда, та позички зіпсували.

Велике діло гроші, а ще більше — правда.

Все минеться, одна правда зостанеться.

Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає.

Всяк про правду трубить, а не всяк ту правду любить.

Де сила панує, там правда мовчить.

Засип правду хоч золотом, затопчи її болотом, а вона наверх сплине.

І за рідного батька правду кажи!

Коли золото випливає, правда потопає.

Коли не бреше, так, мабуть, правда.

Краще вмерти, чим правду терти.

Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити.

Не на брехні світ стоїть.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду.

Не шукай правди в других, коли в тебе її нема.

Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся.

Пан не любить правди, як пес мила.

Пан хоч і шапку зніме, то і в шапці правди нема.

Пес бреше на сонце,. а сонце світить у віконце.

Правда — колючка, на всі боки гнучка.

Правда — як масло: скрізь на верх спливає.

Правда в воді не тоне, а в огні не горить.

Правда в постолах, а кривда в чоботях.

Правда на дні моря спочиває.

Правда очі коле.

Правда розмислу не потребує.

Правда світліша за сонця.

Правда суду не боїться.

Правда та кривда, як вогонь та вода.

Правда як гостра коса.

Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога.

Правду не сховаєш.

Правду сховаєш, та сам з ями не вилізеш.

Пси виють, а місяць світить.

Сказав би богові правду, та чорта боюсь.

Собака гавка, а мажі йдуть.

Стільки правди, як у кози хвоста.

Стільки правди, як у шелягу срібла.

Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде.

Тут тієї правди, як у решеті води.

У нього стільки правди, як у решеті води.

Умій сказати, умій і змовчати.

Хоч гол, так прав.

Хоч голий, та правий.

Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.

Хто за правду горою, той не боїться і бою.

Що правда, то не гріх.