Приказки та прислів`я про прикмети

Багато снігу — багато хліба.

Варвара ночі ввірвала, а дня приточила.

Де багато пташок, там нема комашок.

Де верба, там вода.

До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

До першого грому земля не розмерзається.

Зима без снігу — літо без хліба.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

Май холодний — рік хлібородний.

На Іллі до обіду літо, а після обіду — осінь.

Покрова землю листом покрива.

Прийде   тиждень   вербовий, бери віз у дорогу дубовий.

Прийшла Покрова — сиди,  чумак, дома.

Синиця пищить — зиму віщить.

Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!

Сухий марець,   мокрий май — буде   жито,  як той гай!

Тоді   просо   засівається,   як глухий   дуб   розвиваеться.

Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.

Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.

Як риба ся ловить, то хліб ся не родить.

Як у травні   дощ   надворі, то восени хліб у коморі.