Приказки та прислів`я про ремесла

Без плуга не хлібороб, без утюга не кравець.

Без сокири не тесляр (плотник), без голки не кравець.

Без ума не затешеш і клина.

Видко коновала по його снасті.

Від сокири не забагатієш, а згорбатієш.

Ворожба не молотьба.

Добре тому жить, у кого баба вміє ворожить.

Золото миєм, а самі голодні виєм.

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.

Знай чоботар своє правило, а в закройщики не лізь. (Поділ праці.)

Коли на дворі льодок, тоді ковалеві медок. (На дворі слизько, селяни ведуть кувати коні до коваля.)

Корівки з поля, пастухові воля.

Кравець гадить, а утюг гладить.

Кравець кравця по наперстку знає.

Не було з ткача багача, а з швачки багачки.

Коли ти, бабусю, ворожити стала? —Тоді, мій голубе, як хліба не стало.

Не кує залізо молот, а кує голод.

Не напрядеш під димком (зимою), не витчеш під тинком (весною), без сорочки будеш.

Нема в світі (краще) як бондареві: стук, стук — і п’ятак до рук.

Пастух рад літу, а бджола цвіту.

Пічний додому, а груба додолу.

Плотник стукать охотник.

Повар з голоду не вмре.

Ремесло за плечима не носить, а трапиться що й пригодиться. (Ремесло, як додаток)

Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.

Ремесло не коромисло,— плечей не відтягне.

Ремесло пити та їсти не просить, а само дає. Ремество скрізь хліб знайде.

Ремісник стук та гряк, та й п’ятак.

Ремісник, як курка як стукне, то й клюне.

Роби піч, щоб пекла, варила і добре гріла.

Розживемся, як у пастухи наймемся, тоді буде все село в боргу.

Тоді бабуся стала ворожить, як нічого стало у рот положить.

Тонко прясти — довго ткати.

Тонко прясти, швидко порветься.

У коваля руки чорні, а хліб білий.

У мірошника праці на копу, а стуку на карбованець.

Хто робить замочки, той ходить без сорочки, хто робить лемеші, той їсть книші.

Коваль в селі більше робить лемеші, ніж замки.

Цитьте дітки: розживемся, як у пастухи наймемся, тоді всі винуваті будуть нам.

Щоб кухар з голоду помер, то цього ще й на світі не було.

Щоб то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.

Як буде шити маком (дрібно), то їстиме борщ з таком, а шитиме овесцем (рідко), то істиме борщ із м’ясцем. (Дрібне шиття потребує багато часу.)

Якби шевцеві не шетика, то пропала б жінка й дитина.

Якби не тирса та не рогіз, то й бондаря взяв би біс.

Тирсою боидар затирає дірки, а рогіз кладе між клепки, щоб не текла вода.

Якби шевцеві не правило, то б і його скривило.