Приказки та прислів`я про розум

Аби розум — щастя буде.

Багато на світі розумного, а хитрого, ще більше.

Бачить око далеко, а розум ще дальше.

Без ума голова — казан, а чоловік — болван.

Борода не робить чоловіка мудрим.

Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.

Всяк Яремій про себе розумій.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

Голова без ума, що ліхтар без свічки.

Голова не на те, щоб тільки кашкет носить.

Два хитрих мудрого не переважать.

Де розумному горе, там дурню сміх.

Дурний шука видного місця, а розумного і в кутку бачать.

З умом жить — тішиться, а без ума — вішаться,

З умом наживеш — без ума проживеш.

З умом торгувать, а без ума горювать.

Золото без розуму — болото.

І сила перед розумом никне.
Казав Наум: візьми на ум!

Коли з розумним діло маєш — до свого розуму прибавляєш,  а  коли  з дурнем  подружиш, то і свій ум загубиш.

Краса до вінця, а розум до кінця.

Краще   з   розумним   загубити,   як   з    дурнем найти.

Краще з розумним у пеклі, чим з дурнем у раю.

Личко біленьке, а розуму маленько.

На всякого мудреця хватить простоти.

На дурного вся надія, а він взяв та й порозумнішав.

Наживеться кума, набереться ума.

Не бійся розумного   ворога,   а   бійся   дурного приятеля.

Не звання дає знання, а навпаки,

Не краса красить, а розум.

Не учися розуму до старості, але до смерті.

Не штука наука, а штука розум,

Перед розумом і сила поступається.

Поки розумний думає, то дурень уже робить.

Розум — дорожче грошей.

Розум за гроші не купиш.

Розумна голова  сто голів  годує, а дурна й себе не прокормить.

Розумна Парася на все здалася.

Розумний   суму грошей   наживе,   а   дурень   усе проживе.

Розумний допитається, а дурень ніколи.

Розумний не подивує, а дурний не побачить.

Розумній голові досить дві слові.

Розумного на  покуті   саджають   для   честі,   а дурня — для сміху,

Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди.

Розумному натяк, дурневі кийок.

Розумну річ приємно й слухать.

Розуму  й за  морем  не купиш, коли  його дома нема.

Розуму не позичиш.

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Скільки голів, стільки й умів.

То головка:  там два клало, а третій топтав.

Треба не спать, а розум  шукать.

У мудрих уста в серці, а в дурнів серце на вустах.

У сусіда ума не позичиш.

Ум — скарб людини.

Ума треба, щоб торбу носить, бо без ума і торбу загубиш.

Умний любить учиться, а дурень — учить.

Умний мовчить, коли дурний ворчить.

Умний научить, дурак намучить.

Умний слова побоїться, а дурневі й батіг не поможе.

Умний смиряється, а дурень надувається.

Умного пошли—одно слово скажи, дурака пошли— три скажи та й сам за ним піди.

Умному тільки кивни—вже й догадається, а дурака й по спині потягни — все рівно дурак.

Хоч і багатий будеш, а розуму не купиш.

Хоч не з красою, аби з головою.

Хто людей питає, той і розум має.

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує,

Чим  розумний  стидається,  тим  дурний  величається.

Чоловік без розуму, що сніп без перевесла.

Щастя без розуму — торбина дірява

Що голова, то розум.

Який зріст, така й сила, які літа, такий розум.