Приказки та прислів`я про скотарство

Без вола — хата гола. (Розуміють худобу взагалі).

Від козла ні шерсти, ні молока.

Дай коневі вівса та й гони, як пса.

Кінь — не хлібороб, не коваль, не плотник, а перший на селі роботник.

Коли кінь, то вези, коли корова — давай молока.

Корова в дворі, а середа в хаті. (Корова дає мало молока, або й зовсім не дає (ялова)).

Корова, що дуже реве, мало молока дає.

Ходив до коров і кожуха розпоров.

Молоко то молоко, та доставать високо. (Кажуть, коли важко збиратись на гроші, щоб купить корову).

Не держи статку, не буде й упадку. (Коли ведеш господарство, то не без пропажі-упадку).

Перше заведи хлівину, а потім скотину.

Продай воли, купи овець,— то і хазяйству кінець.

Корова у дворі, то і харч на столі.

Прощай, ряба   кобило, через  тебе  з світа йду. (Рябої масті селяни не люблять; це  прислів’я  вживають іноді, як жарт).

Статок робить достаток.

Таке сіно, що прямо сам би їв та гроші потрібні.

Хто має статок, той має й упадок.

Що воно за сіно — коли одна суха трава.

Як буде свинка, буде й щетинка.