Приказки та прислів`я про смерть

Бояться смерті — на світі не жить.

Видима смерть — страшна.

Від смерті ліків нема.

Від смерті ні втечеш, ні сховаєшся.

Вмер та й лежить, нікому й тужить.

Вмер як собака, а жив як пес.

Вмирає той, кому прийшов час.

Всі помрем і нічого з собою не візьмем.

Всяк умре, як час прийде.

Втопили кота миші в помийниці, та тільки мертвого.

Два віки не проживеш: все рівно умреш.

Два рази смерті не буде; а раз умирати треба

Двічі не вмирати — всього раз.

Де мруть, там і плачуть.

День та ніч — сутки пріч, — все до смерті ближче.

Думка за горами, а смерть за плечами.

За велетнем завжди смерть з косою.

Заєць прудкий, а від смерті не втече.

Крути не верти, а вмирати треба.

Люди мруть і нам дорогу труть.

Мертвих з гробів не носять.

Мертвому в горло кусінь не пройде, а живий як-небудь проглине.

Молодець проти овець,   а проти молодця й сам вівця.

Мруть люди і нам те буде.

На смерть і родини немає години.

На той світ одна дорога.

Не витерпіла душа: на простір пішла.

Не вмреш, то й не поховають.

Не по старості мруть, а по хворості.

Нехай мруть, та дорогу труть, а ми сухарів   насушимо, та й собі рушимо.

Ніколи живого не рахуй мертвим.

Одної смерті не минеш, другої не буде.

Піп людей хова, а прийде смерть, то й попа заховають.

Пішов на дно раків ловить.

Раз мати родила, раз і помирать.

Скільки не жив, а вмирати треба.

Скрипуче дерево стоїть, а здорове летить.

Смерть — підсумок життя,

Смерть багатства не боїться: всіх бере.

Смерть боїться тих, хто з нею бореться.

Смерть два рази не приходить, а раз умирати треба.

Смерть знайде причину.

Смерть ліків не боїться.

Смерть не за очима, а за плечима.

Смерть не розбирає чина, а бере селянина і дворянина.

Смерть нікого не мина.

Смерть одна, а хвороб багато.

Смерть та родини не ждуть доброї години,

Смерть як іде, то не питає чи боїшся ти її, чи ні.

Солдат умре в полі, а матрос у морі.

Сорочка до тіла близька, а смерть ще ближче.

Сьогодні вінчався, а завтра скінчався.

Тільки що помер, а вже й неживий.

Тягни лямку, поки не викопають ямку.

Умер Іван, — умирать і нам.

Умрем, так з собою візьмем: чотирі дошки та землі трошки.

Хвали день увечері, а життя  перед смертю.

Хто на світ родився, тому смерті не минути.

Як не биться, а від смерті не відбиться.

Як не вікувать, а смерті не минать.

Як не гірко жити, а вмирати не хочеться.

Як умре бідняк, то йде піп та дяк, а як умре багатир, то збирається весь мир