Приказки та прислів`я про старих, діда і бабу

Баба винувата, що дочка черевата.

Баба діду рада.

Баба з воза — кобилі легше.

Баба, як глиняний горщок: витягни з печі, а він ще дужче шипить.

Бабині сльози чим більше спиняй, тим більше вони ллються.

Баб’яче серце — що горщик з окропом: що вкинь те в ньому й звариться.

Баб’ячий (жіночий) звичай—слізьми біді помагать.

Баб’ячий розум — баб’яче коромисло: і криве, і зазубристе, і на обидва боки.

Баб’ячої брехні не об’їдеш і на свині.

Була б моя бабуся — нікого не боюся.

Вітер пошумить, та й утомиться; стара баба як  розходиться, то не скоро стане.

Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.

Дві жаби та дві баби, як зберуться вмісті — не перемокать (криком) їх і чоловік із двісті.

Де баба, там базар, а де дві — там ярмарок.

Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле.

Куриця — не птиця, баба — не чоловік.

Лучче роздратувати собаку, чим бабу.

Собака розумніша від баби: на хазяїна не гавка.

Сонце заходить — старим радість.

Старе стало й ума не стало.

Старе у хаті — держак на лопаті.

Старе, як мале.

Старе, як мале: що побачить, те й просить.

Старий багато знає, а ще більше забув.

Старий кіт, а масло любить.

Старий хоче спать, а молодий гулять.

Старі кості захотіли в гості.

Старі крутяться, а молоді учаться.

Старій бабі й на печі ухаби.

Старого учить, — що мертвого лічить.

Старому подушечки, а молодому ігрушечки.

У старого голова — решето: багато було та висіялось.

У баби язик, як у чорта мітла.

У бабів та у п’яних сльози дешеві.

У кого є дід, у того є й хліб.

Хто з бабою зв`яжеться, сам бабою буде.

Чоловік на віку два рази дурень: як малий і як старий.

Що старе, що мале, що дурне.