Приказки та прислів`я про військо, війну

Або голову віднесу, або командиром вернусь.

Або полковник, або покойник.

Без доброго командира військо — отара.

Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

Бій хоробрих любить.

Бреши, ляше, по Збруч наше.

В сім’ї — не без урода; на війні — не без урону.

Війна гроші їсть, аж дим устає.

Війна людей їсть, а кров’ю запива.

Ворога знайти — успіх мати. (знати про численність та розташування ворожого війська).

Вояка воює, а жінка з дітьми горює.

Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда.

Куля — дура, багнет (штик) — молодець.

Куля хоч і мала, а повалить і слона.

Міцний полк командиром.

На війні не без убитого.

На чужу голову йти, треба й свою нести.

Не хвались ідучи в бій, а хвались ідучи з бою.

Не дивись на ворога, як на вівцю, а дивись на його, як на вовка.

Нема моря без води, а війни без крови.

Один солдат — в полі не вояка.

Одна куля по кістках, а десять по кущах.

Після війни завжди мир буває.

Погано тому, що уб’ють, але ще гірше, як скалічать.

Про війну гарно чути, але тяжко її бачити.

Рана від кулі глибока, а від шаблі широка.

Сам пропадай, а товариша в бою виручай.

Солдат і гарний чоловік, та шинеля його злодійка.

Солдата не шинеля, а кров гріє.

Солдати, що малі хлоп’ята: багато дай, поїдять, і мало дай — наїдяться.

Терпи козак — отаманом будеш.

То не солдат, що в командири не мітить.

У солдата в поході й шинеля — постіль.

Хоробрий солдат — міцніше за фортецю.

Хоробрість города бере.

Хочеш миру — готуйсь до війни.