Приказки та прислів`я про завбачливість

Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте.

Береженого    бог    береже,   а   козака     шабля стереже.

Будь нижче трави, тихше води.

В сіні вогню не сховаєш.

Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.

Вода — не кума.

Водою воду не загатиш.

Готуй літом сани, а взимку воза.

Далі положиш — ближче знайдеш.

Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.

Де свербить, там і чухають.

Диму без вогню не буває.

Запас біди не чинить і їсти не просить.

Зачиняй ворота, поки улиця пуста.

Ідеш на день — бери хліба на три дні.

Коли дрова горять, тоді й кашу вари.

Коли ликом не прив’яжеш, то після й гвіздком не приб’єш.

Куди дерево підрубане, туди воно й пада.

Кухар з голоду не вмре.

Літній день за зимовий тиждень.

Не витріщиш очі — витріщиш калитку.

Не жалій ухналя, бо й підкову згубиш

Не купуй кота в мішку!

Не насушиш насіння — посушиш голову.

Не плюй в колодязь — прийдеться води напиться.

По своєму ліжку простягай і ніжку.

Так то так, та з хати як.

Терпи, козак, отаманом будеш.

Усе теє пригодиться,   що   на полі коріниться.

Хліб у дорозі не затяжить.

Хто літом гайнує — взимі голодує.

Що вліті вродиться, то взимі згодиться.

Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш.

Як дасть обнятися, то дасть і поцілуватися.

Як маєш у торбі, сядеш і на горбі.