Приказки та прислів`я про згоду

Артіль міцна, як всі за одного, а один — за всіх.

Артіль отаманом міцна.

Без ради і військо гине.

Біля дьогтю ходить — і сам в дьогті будеш.

Біля чого потрешся, того і сам наберешся.

Більший чоловік громада, ніж пан.

В гурті й беззубий собака гавкає.

Від одного гнилого яблука увесь віз згниє.

Громада — великий чоловік.

Громада плюне — війта затопить.

Гуртове — чортове.

Гуртом добре й батька бити.

Гуртом і чорта побориш.

Давай жить гуртом: ви купуйте, а ми будемо їсти.

Дві головешки горять, а одна ніколи.

Де гуртом орють та сіють, там сам бог родить.

Де згода працює, там і горе танцює.

Де згода, там і погода.

Де незгода, там часто шкода.

Де працює гурточок, там повен куточок.

Де спілка, там і силка.

Де спілка, там коровка й свинка.

Де тихо, там і гладко.

Де. згода панує, там і горе танцює.

До кого пристанеш, і сам таким станеш.

До лихого не ходи, за п’ять верстов обійди.

До нашого берега, що не припливе: коли не гній то тріска.

Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.

Добрий добру навчає, а лихий на лихе наставляє.

Дружні сороки, орла заклюють.

Дружній череді, вовк не страшний.

З бджолами жить — в меду будеш, а з жуками — в навозі (гної)

З добрим дружись, а лихих стережися.

З добрим поживеш, добро  переймеш, а з лихим зійдешся, того й наберешся.

З дурнем подружися — свій розум загубиш.

З ким живеш, того духу набереш.

З ким хліба кусок поділяєш, і сам таким станеш.

З миру по нитці — голому сорочка.

З ним діло мать, краще в жаливу сідать. Жалива — кропива.

З поважним зійдешся—будеш поважним, а з пройдисвітом — пройдисвіт.

З собакою ляжеш — з блохами встанеш.

З яким зійдешся, таким і зостанешся.

Згода будує, а незгода руйнує.

Згода дім будує, а незгода руйнує.

Зла кумпанія,—що вугілля: як не впече, так замаже.

І комар кобилу загризе, коли вовк поможе.

Кобила з вовком подружилась, та додому не вернулась.

Коли робить укупі, то не болить у пупі.

Копа переможе й попа.

Краще солом’яна згода, як золота звада.

Лихих людей обминай, бо й сам лихим станеш.

Люди не татари, дадуть хліба і сметани.

Мир — золота гора: всьому толк дасть. Мир — громада.

Мовчанка, знак згоди.

На миру і смерть красна.

Навіщо з тим дружиться, хто охочий свариться.

Нехай буде, як скажуть люди.

Ні богові, ні людям, ні нам, мужикам.

Нуте, браття, або перемоги здобути, або дома не бути!

Один в полі не вояка.

Один дивиться до ліса, а другий до біса.

Один у полі не воїн.

Одна головешка в печі гасне, а дві і в полі горять.

Одна погана вівця — все стадо портить.

Одна хвора корова все стадо заразить.

Погана кумпанія, і доброго чоловіка зіпсує.

Поганого чоловіка — в побратими не бери.

Семеро одного не ждуть.

Скажи, з ким ти знайомий, і я тоді скажу хто ти.

Слухай діброво, що ліс говорить.

Так тихо та мило, що хоч мак сій.

Хоч з поганими  людьми  живеш тихо,  а  прийде в гості лихо.

Хоч опізниться, та від людей не відбиться.

Хто біситься, тому в гурті не ужиться.

Хто в ліс, хто по дрова,

Хто з псами лягає,— з блохами встає.

Хто на кого похожий, з тим і згожий.

Що громада скаже, то й пан не розв’яже.

Що громаді, те й бабі та й бабиному сину.

Що громаді, те й бабі.

Як громада рішила, так воно й буде.

Як зберуться тучки в кучки — буде громовиця?

Яка громада, така й рада.

Яке знайомство заведеш, таке й життя поведеш.