Приказки та прислів`я про життя

Будеш лукавить, так чорт задавить.

В добрім житті кучері в’ються, а в поганім — січуться.

Вижив свій вік, а ще жити хоче.

Вік живи, вік учись і вік трудись.

Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.

Вік звікувати — не пальцем перекивати.

Вік проживем—вікувать не будем.

Вік прожити — не поле перейти.

Вік прожить — не цигарку спалить.

Де просто, там живуть років по сто.

День довгий, а вік короткий.

Дивиться вподовж, а живе впоперек.

Живи надвоє: і до віку і до вечора.

Живи просто, проживеш років зо сто.

Жили ж старі дурні — поживуть і молоді.

Життя дає один раз мати, а віднімає його всяка наволоч.

Життя любить тих, хто з ним бореться, і нищить того, хто йому піддається.

Життя, як стерня, не пройдеш, ноги, не вколовши.

Жить надійся, а вмирать готовся.

Збираємось жить на лікоть, а живемо на ніготь.

Кашляй собі помалу, щоб на рік стало.

На віку, як на довгій ниві.

На віку, як на току: і натопчешся, намусюєшся, і начхаєшся й натанцюєшся.

На протязі віку всього трапляється чоловіку.

Найкоротший вік у злодія: як не вмре, то вб’ють.

Родився малим, виріс п’яним, умер старим і так прожив, що й світа не бачив.

Розумні люди довго не живуть.

Треба жити, як набіжить: не так, як хочеться, а так, як можеться.

Тричі на віку чоловік дивний буває: як родиться, як жениться і як вмирає.

У житті як на довгій ниві.

Хто на віку лукавить, того швидко чорт задавить.

Часом з квасом, а порою з бідою.

Що без нас було — чули; що при нас буде — побачимо.

Що буде — побачим, а наперед заглядать нічого.