Приказки та прислів`я про зиму

Багато снігу — багато хліба.

Взимку сонце крізь плач сміється.

Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.

Держись, Хома, іде зима!

До завірюхи треба кожуха.

Зима без снігу — літо без хліба.

Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно.

Зимнє тепло, як мачушине добро.

Зимня пора усе підбира.

Зимою деньок, як комарів носок.

Зимою поле чисте, та хліб не родить.

Зимою сонце крізь плач сміється.

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи — ледащо і їсти нема що.

Місяць лютий гостро кутий.

Місяць лютий спитає, чи взутий.

Мороз невелик, а стоять не велить.

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — того нема.

Прийде зима, нажене ума.

Синиця пищить — зиму віщить.

Снігу багато —год багатий.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Сонце на літо, а зима на мороз.

Сумний грудень і в свято, і в будень.

Такий мороз, аж зорі скачуть.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

Тріщи не тріщи — минуло Водохреща.

Хто літом спеки боїться, той зимою не мав чим гріться.

Як зазиміє, то й жаба оніміє.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Якби мені та сила, що в січні, каже лютий то я б бику-третяку роги вломив.