Загадки з відгадками

53. Із-під гірки, з-під крутої

Прокрадається норою

Та й до моря утіка

Через лози по ярках.

54. Сиві воли усе поле злягли.

55. Сивий віл випив води повен діл.

56. На долину, на поділ

Ліг великий сивий віл.

Надійде теля червоне —

Геть того вола прогоне.

57. Без очей — а сльози ллє.

58. Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала-ридала,

Місяць бачив — не підняв, сонце встало і забрало.

59. Червоні коромисла через річку повисли.

60. Вийшла звідкись гарна дівка. На ній стрічка-семицвітка;

А де з річки воду брала, Там коромисло зламала.

61. Доки батько народився, син по світу находився.

62. Прийшов хтось та взяв щось;

бігти за ним — не знаю за ким,

бо пішов туди — не знаю куди.

63. Летить коник, басує,

Полем-долом пустує.

Ніхто його не впіймає

І ніхто не загнуздає.

64. Є на світі кінь — всьому світу не вдержати.

65. Рукавом махнув, дерева нагнув.

66. Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.

67. По якій дорозі півроку їздять на коні, а півроку — без коня?

68. По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять?

69. Сани біжать, а голоблі стоять.

70. Воронько біжить, а оглобельки стоять.

71. Один біжить, другий лежить, третій кланяється.

72. Стоїть верба серед села,

Розпустила гілля у кожне подвір'я.

73. Лежить Гася — простяглася,

Як устане — неба достане.

74. Довга Настя простяглася,

Якби встала, то би неба дістала.

75. Нижче трави, а вище гори.

76. Одгадай загадочку:   кину її в грядочку,

нехай моя загадка лежить до весни.

Чашечка медку закопана в льодку до нового годку.

77. Ноги на полі,

Середина надворі,

Голова на столі.

78. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?

79. На городі молода

Пишні коси розпліта.

80. У зеленії хустинки

Золоті хова зернинки.

81. Без рук, без ніг,

А пнеться на батіг.

82. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.

83. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.

84. Сидить баба серед літа,

В сто сорочок одіта.

85. Крутосто, вертосто, на йому жупанів зо сто.

86. Головата, дженджуриста, Сорочок наділа триста, А нога одна.

87. Стоїть пані, чепуриться,

Бо одягла сорочок триста.

88. Зозулиста, серебриста, Сорочок наділа триста.

89. Баран у коморі, а роги надворі.

90. Товстий Гнат — при землі не знать.

91. А що то за коні в гаю на припоні:

довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять.

92. Дівка в коморі,

А коса надворі.

93. Стоїть дуб повен круп.

94. Повна діжка жита п'ятачком накрита.

95. Під одним ковпаком сімсот козаков.

96. Малий малишко закинув бочку на вишку.

97. Малий-малишок поніс бочку на вершок.

98. Сивий кіт перевісився через пліт.

99. Без рук, без ніг, а вилізе на пліт.

100. Біг через пліт, зачепився та й висить.

101. Що за Мартин дереться на тин?

102. Сімсот соколят на одній подушці сплять.

103. Хлопець Мартин

Похилився через тин.

А дівчина Гапка:

«Яка в тебе гарна шапка!

Ще й жовта китиця

Проти сонця світиться.

Як прилетять горобці,

Буде тобі, як вівці

Від сірого вовка».

Що це за примовка?

104. Має шкір сім, витискає сльози всім.