Загадки з відгадками

105.  Їде пан ів золотім жупані;

Хоч жупан той латка на латці,

Та приймають в кожній хатці.

106. Сидить Марушка в семи кожушках;

Хто її роздягає, той сльози проливає.

107. Сиділа старуха в дев'ятьох кожухах;

Хто зобаче, той заплаче.

108. Що то за голова, що лиш зуби й борода?

109. Є шапка, але немає голови; є нога, але без черевика.

110. Били мене, били, на шматки порвали,

У воді мочили, по траві валяли.

Одну половину з кашею поїли,

Другу половину — на плечі наділи.

111. Літом одягається, а на зиму одежі цурається.

112. Літом у шубі, зимою в шапці.

113. Червоний  колір, а  винний  смак;

Кам'яне серце, в чому це так?

114. Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою добре.

115. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Летить коник, басує,

Полем — долом пустує.

Ніхто його не впіймає.

116. — Вона червона?

—    Ні, чорна.

—    Чому ж вона біла?

—    Тому, що зелена.

117. Не розбивши горщика, не з'їси кашки.

118. Живе один батько і тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має.

119.На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався, і я на землю впав.

120. Всі пани скинули жупани, а один пан не скинув жупан.

121. В якім лісі немає листя?

122. Літом борода виростає, а зимою одпадає.

123. Цвіте синьо, лист зелений, квітник  прикрашає,

Хоч мороз усе побив — його не займає.

124. Діжечка на діжечці, діжечка на діжечці, а зверху китичка.

125. Стоїть, колихається,

головою величається,

а торкнеш — кусається.

126. Сама холодна, а інших припіка.

127. Зубів не має, а кусає.

128. Стоїть при дорозі

На одній нозі

Хто її зрушить

плакати мусить.

129. Водою їхали пани,

на них срібні жупани

Хоч жупани — лата на латі,

їм раді в кожній хаті.

130. Кинув не палку,

піймав не галку,

Скубу не пір'я,

їм не м`ясо.

131. Голова є, а шиї нема;

очі є, а брів нема;

рот є, а не говорить;

без ніг, а далеко ходить.

132. У хатах прозорих всі вони живуть,

Можеш ти їх бачить, та не можеш чуть.

133. Швець — не швець,

кравець — не кравець,

Держить в роті щетинку,

а в руках ножиці.

134. Живе — то   чорне,  погане,

А умре — то красне, рум'яне.

135. В кого кам'яна сорочка?

136. Що то воно: в воді водиться,

з хвостом родиться,

А як виростає,

Хвіст відпадає?

137. Хто вийде у відкрите поле, не покидаючи свого дому?

138. Двічі родиться, а раз умирає.

139. Бігає Марушка у ста кожушках,

Як вітер повіє, то й спина замріє.

140. Має гребінь — не може ним чесатися.

141. Хто найраніше встає?

142. Летіло як міх, упало як сніг,

лопатами ходить, а рогом їсть.

143. У воді купалася, а сухою зосталася.

144. Летів птах через дах,

Сів на воротях,

В червоних чоботях.

145. Літає крилами, ходить ногами, висить догори лапками.

146. Хвостик, як ниточка, само, як калиточка, а очі, як насінинки.

147. Прилетіли гості, сіли на помості,

Без сокири, без лопати,

Поробили собі хати.

148. Сам вечірньої години

Заховався в кущ калини,—

Та на дудочку одну

Грає пісню чарівну.

149. Біле як сніг, чорне як жук,

вертиться як біс і повертає в ліс.

150. Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки.

Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає.

151. Чорномазий, білодзьобий,

Він за плугом важко ходить,

Черв'ячків, жучків знаходить —

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів.

152. Вірно людям я служу,

їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю.

153. Назад вилиця,  спереду шильце, спереду чорне сукенце, під сподом — полотенце.

154. Уночі гуляє, а вдень спочиває,

Має круглі   очі, бачить серед ночі.

155. Розмотався сам моток

Та й полинув на лужок.

На лужку сів на вербі

І змотався знов собі.

Хто в мішок його забрав,

За те пальці обсмоктав.

156. В темній хатині живуть Мартини,

В'яжуть кружева без петлі й вузла.