Крилатий вислів Антей

Гераклові довелося мандрувати по багатьох країнах. Коли він ішов на розшуки садів Гесперид, його шлях проліг через Лівію. У Лівії жив велетень Антей, син бога морів Посейдона і богині землі Геї. Кожного стрічного Антей примушував битися з ним, усіх перемагав і вбивав.

Став битися Геракл з Антеєм. Ніяк не розумів він: звідки беруться у велетня сили. Кілька разів вдалося Гераклові повалити велетня на землю, та Антей уставав з землі ще сильніший. Майнула тоді в Геракла думка: це ж мати Антеєва Гея дає йому невичерпну силу. Відірвав Геракл Антея від землі і відчув, як став слабнути велетень. Довго тримав герой Антея на витягнутих руках, а коли велетень втратив усю свою силу, задушив його.

Образ Антея використовують, коли говорять про зв’язки людини з рідною землею, з рідним народом, про те, що ці зв’язки дають людині наснагу, духовні сили.