Азербайджанські приказки та прислів`я

Як нема згоди, камінь із землі не піднімеш.
 
-Доброго коня і під старою попоною видно.
 
-Вагу ноші знає мул.
 
-Нема ліків од смерті, нема закону для бідняка.
 
-Гончар п’є воду із черепка.
 
-Грошей нема, щоб злодій украв, і віри нема, щоб чорт забрав.
 
-Що від серця йде, того серце не забуде.
 
-Припече — і кішка тигрові очі видряпає.
 
-Не та гарна, що вродлива, а що довіку правдива.
 
-Усю череду загубив, а рябе теля шукає.
 
-Ще мишею не став, а вже мішок гризе.
 
Глухий чує те, що йому на руку.
 
 Віру втрачають разом із багатством.
 
 Голодний і на меч полізе.
 
 Жінка та кінь — сміливцю на щастя.

 За пазухою в голодного і хліб не держиться.
 
 І маленький камінець велику голову розбиває.
 
 Камінь, кинутий другом, б’є болючіше.
 
 Краще ляпас од друга, як хліб од ворога.
 
 Над слізьми бідняка багач міст зведе, а перейде.
 
 Нема управи на бая і змія.
 
 Один боягуз усю армію погубить.
 
 Одного голого тисяча одягнених не роздягне.
 
 Правда і потік зупинить.
 
 Про друга питають у його друзів.
 
 У жінки, котра рано лягає спати, і чоловік рано постарішає.
 
 Чужа жінка усім дівкою здається.
 
 Що від щирого серця йде, того серце не забуде.
 
 Якби шанували за бороду, цап давно б шейхом став.
 
Брехливий скупого обдурить.
 
Ведмідь на ліс розсер

дився, а ліс про те й не знає.
 
Від кобили — кінь, від ослиці — осел.
 
Відріж у свині рило, все одно свинею зостанеться.
 
Відріж у свині рило, все одно свинею зостанеться.
 
Дерево без плодів — дрова, хмари без дощу — дим.
 
Дурень усіх за дурнів має.
 
Дурний жених ославить весілля, дурна невістка — родину.
 
Дурний і посеред дороги сяде.
 
Із собаки, якого силою до отари тягнуть, сторожа не буде.
 
Їсть, як бугай, спить, як теля.
 
Коли осел реве, соловей мовчить.
 
Ложка знає, який плов гарячий.
 
Не був би осел дурний, цінувався б дорожче.
 
Не був би осел дурний, цінувався б дорожче.
 
Не в сивині розум, а в голові.
 
Не любиш шуму — не ходи у кузню.
 
Не од великої голови користь, а од великого розуму.
 
Нема лиця — нема й споду.
 
Один дурень кине камінець у колодязь — сто розумних не дістане.
 
Поки в роті слово — твоє, а вилетить із рота — чуже.
 
Порося хрюкати вчиться у свині.
 
Початок злості — безумство, кінець — каяття.
 
Прислужливий пес і вовка роздере.
 
Рана від меча заживає, від язика — коріння пускає.
 
Родич заходити перестане — чужим стане, чужий часто ходитиме — рідним стане.
 
Розумний показує роботу, дурний — зуби.
 
Сам не бачив — очевидцю розказує.
 
Свічка брехуна горить до половини.
 
Сила здолає все, а розум — силу.
 
Сила здолає все, а розум — силу.
 
Слово — ключ до серця.
 
Стільки часу був пес, а тільки тепер загавкав.
 
Те, що один бачить у дзеркалі, інший бачить на цеглині.
 
Хвалися собою, а не батьком.
 
Хто з дороги збочує, того дорога карає.
 
Час не гроші — його не повернеш.
 
Що кіт проковтнув, того сам лев повернути не зможе.
 
Який чоловік, така й хустка на голові в жінки.