Польські приказки та прислів`я

Розумний той, хто перший замовкне.

Тадеуш і в Америці Тадеуш.

Одні стають сенаторами тому, що багаті, інші багаті тому, що сенатори.

Життя — добрий учитель, але воно дуже дорого бере за свої уроки.

Побут холостяка — це танці без музики, картина без освітлення, квітка без запаху.

Велика Польща, а машину поставити ніде.

І німий, упадаючи біля жінки, хоче багато чого сказати.

Не діставай зірку з неба — почекай, поки вона сама впаде.

Розумні речі приємно слухати тільки розумному.

Хто дуже любить себе, того не люблять інші.

Бути дуже незадоволеним собою — слабкість, бути дуже задоволеним собою — дурість.

Нам ближче до Берліна, ніж до Москви.

Коли немає власної душі, залазять у чужу.

Удома пан, а на людях бовван.

Здоровому бідняку і багаті завидують.

У нас ковбасне місце не тільки Краків.

Залиш на завтра хліб, а не роботу.

Хто замолоду ходить, як старий, на старість скаче, як молодий.

Труна й найбільшого вмістить.

Гроші всюди вхід мають.

Від прибутку голова не болить.

Вола беруть за роги, людину за слова.

Цноти, слави, розуму ні за які гроші не купиш.

Добре хмелеві, як тички тримається.

Боржник, позичаючи, — рум’яний, а віддаючи — блідий.

Має стільки чеснот, як стара баба зубів.

Краще подобатись одному мудрому, ніж десятьом дурним.

Занедбаєш науку в молодості — пошкодуєш у старості.

Не всяк хворий, хто стогне.

Віл має довгого язика, а нічого не мовить.

Що гірше колесо, то голосніше рипить.

Стерегти жінку — що наливати воду в решето.

В дорозі пильнуй коня, а вдома жони.

Добрі діти, поки до кишені не доросли.

Нюхаючи, не наїсися.

Надійних друзів за злоті не купиш.

Дерево засихає, камінь розсипається, а чоловік усе виносить.

Багатий Казимир — багата й держава.

Можна купити втіху, але не можна, на жаль, продати смуток.

Тільки чужими очима можна бачити власні недоліки.

Хто день починає із зарядки, у того й справи в порядку.

Краще жити з добрими людьми, ніж із великими грошима.

У коханні немає дорожніх знаків, тому й трапляються катастрофи.

Найпалкіше ми любимо свою тещу, коли прощаємося з нею на вокзалі.

Дурість властива всім людям, але зловживати нею не можна.

Запозичення — довгострокова позичка

Шатун — п’яниця

Шарада — робота на шару

Прожилок — старезний дід

Клавіатура — конкурс піаністів

Бандура — поводирка банди

Паросток — випуск пари

Вівчарка — випивка

Самурай — доброволець до раю

Немає правди, тільки в мене та ще в Господа Бога трохи.

Під Мацьковою грушею, де свиня ріг зламала.

Пан Твардовський на когуті, в однім капці, в другім буті.

Учив Мартина Мартин, а сам дурний, як свин.

Псячі голоси не йдуть у небесі.

Баба про шило, а дід про мило.

Гуляй, душа, без кунтуша, шукай пана без жупана.

Без грошей і Краків не дає раків.

Дістанеш молока, як подоїш бика.

Хоч стара рокита, заховався Микита.

Велика різниця — пан Барановський і візниця.

Крутиться, як із трутом у вусі.

Хворий насмерть, а випив би чверть.

Ходить, як овечка, а буцається, як баран.

Мало дати сором, а багато — жаль.

Кепські часи: їсти хочеться, а робити — ні.

Вище носа губу носить.

Одного разу заговорив старець до образу, а образ до нього ні разу.

Вимоклий, як оселедець.

Позиваються за тінь від груші.

Їде, як тітка на свині.

Кидається, як риба на вудці.

Розпустив язика, як мотовило.

Пожитку — як із бика: ані лою, ні молока.

Король — великий пан, а ложками цукру не їсть.

Багато юшки, а мало галушки.

Співати задарма болить горло.

З дурної голови мудре волосся тікає.

Пес бреше, дощ чеше, а вітер далі несе.

Пані на всі сани, тільки хвіст по землі волочиться.

Рада б доця за пана, та пан не бере.

Родичів багато, та ніде пообідати.

Дощик за горами, а Маруся мокра.

Комусь весілля, а кабанчику смерть.

Попав, як сліпий на стежку.

Вередлива коза вовкові користь.

Кожна пригода — до мудрості дорога.